Нова поштова марка, присвячена 770-літтю монастиря Гандзасар Мартакертського району Нагорно-карабахской Республіки, офіційно погашена в Арцахпочте.
Як повідомляє кореспондент в Степанакерті, за словами директора Арцахпочти Гаріка Грігоряна, вже отримані заявки на придбання марки з різних країн світу — Німеччини, Росії, України, Вірменії і ін.
Комплект марок на тему монастиря Гандзасар був надрукований в Королівській друкарні Голландії накладом 45 тисяч екземплярів. Автором дизайну марки є член Суспільства філателістів НКР Сергій Калантарян. На сьогодні в НКР випущено 42 види поштових марок. Арцахпочта співробітничає з рядом міжнародних асоціацій філателій, підвищуючи якість і збільшуючи об’єми вироблюваних марок. У січні-лютому 2011 року намічається випуск нової партії марок, присвячених старовинному місту Тігранакерт на території НКР, а надалі — мостам Арцаха. У вересні 2011 року намічається спільний з Армпочтой випуск марок, присвячених 20-літтю незалежності НКР і РА. Погашення цих марок проходить як в Нагірному Карабаху, так і у Вірменії.
У 2011 році НКР матиме вже більше 50 видів марок. Марки Нагорно-карабахской Республіки представлені, зокрема, у ряді сайтів філателій Німеччини.
На думку учених, Гандзасарський монастирський комплекс є одним із скарбів багатої архітектурної спадщини вірменського народу. Знавець вірменської архітектури А.Якобсон назвав його перлиною вірменської архітектури. По словах вченого, цей комплекс не лише своєрідний і самостійний в своїй досконалості, але і винятковий: ми не можемо вказати інший такий пам’ятник на землі Вірменії. Згідно вірменському народному відданню, монастир отримав свою назву на ім’я гір, яку місцеві жителі називали Гандзасар, із-за срібних копалень в ній (по армянски гандз — скарб, сар — гора).
Гандзасар вперше згадується вірменським католікосом Ананієм Мокаци в середині X століття. Новий, відомий в даний час храм, побудований князем Гасан-Джалал Поділу — мужом благочестивим, богобоязливим і скромним, вірменином за походженням, на місці старого храму, що згадується в X столітті, і урочисто освячений 22 липня 1240 року. Згідно відданню, в усипальні храму похована відрубана Іродом голова Іоана Крестітеля, принесена сюди з Килікийськой Вірменії під час одного з хрестових походів, через що храм отримав назву Сурб Ованес Мкртич (Святого Іоана Крестітеля).
Гандзасар служив резиденцією і родинною гробницею княжого роду Гасан-Джалалянов, правителів Хаченського князівства. У XIV столітті став резиденцією Агванського Католікосата Вірменській Церкві.
З Гандзасара в 1701 році Петру Першому були відправлені знамениті поводження східних вірмен з проханням про прийняття російського підданства і військової допомоги в звільненні від персидсько-турецького іга (XVIII століття).