У Азербайджані відзначають сьому річницю кончини Гейдара Алієва

Громадськість Азербайджану 12 грудня — в сьому річницю з дня кончини загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва — відвідує Алею почесного поховання. Протягом дня меморіал экс-президента відвідають видні громадські діячі, інтелігенція, представники уряду і парламенту.

Гейдар Алірза оглу Алієв народився 10 травня 1923 року в азербайджанському місті Нахічевані. Після закінчення в 1939 році Нахичеваньського педагогічного технікуму він вчився на архітектурному факультеті Азербайджанського індустріального інституту (нині Азербайджанська Державна Нафтова Академія). Війна, що почалася, не дозволила йому завершити освіту. З 1941 року Гейдар Алієв працював завідуючим відділом в Народному комісаріаті внутрішніх справ Нахчиванськой АССР і Пораді народних комісарів Нахічеваньської АССР, а в 1944 році був направлений на роботу в органи державної безпеки. Гейдар Алієв, що працював з цього періоду в системі органів безпеки, з 1964 року займав пост заступника голови, а з 1967 року — голови Комітету Державної Безпеки при Пораді Міністрів Азербайджанської РСР, йому було привласнено звання генерал-майора. У ці роки він здобув спеціальну вищу освіту в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), а в 1957 році закінчив історичний факультет Азербайджанського Державного Університету.

Будучи вибраний на пленумі Центрального Комітету Комуністичної Партії Азербайджану в липні 1969 року першим секретарем Центрального Комітету Комуністичної Партії Азербайджану, Гейдар Алієв став керівником республіки. У грудні 1982 року Гейдар Алієв був вибраний членом Політбюро Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу, призначений на пост першого заступника голови Поради Міністрів СРСР і став одним з керівників СРСР. Протягом двадцяти років Гейдар Алієв був депутатом Верховної Ради СРСР і п’ять років займав пост заступника голови Верховної Ради СРСР.

У жовтні 1987 року Гейдар Алієв на знак протесту проти політики, що проводиться Політбюро Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу і особисто генеральним секретарем Михайлом Горбачевим, пішов у відставку з посад.

У зв’язку з кривавою трагедією, що чинить 20 січня 1990 року в Баку радянськими військами, Гейдар Алієв, виступивши наступного дня в представництві Азербайджану в Москві із заявою, зажадав покарати організаторів і виконавців злочину, здійсненого проти азербайджанського народу. На знак протесту проти лукавої політики керівництва СРСР у зв’язку з виниклою в Нагірному Карабаху гострою конфліктною ситуацією, він в липні 1991 року покинув ряди Комуністичної Партії Радянського Союзу.

Повернувшись в липні 1990 року до Азербайджану, Гейдар Алієв жив спочатку в Баку, а потім в Нахчиване, в тому ж році був вибраний депутатом Верховної Ради Азербайджану. У 1991-1993 роках він займав пост голови Верховного Меджлісу Нахічеваньської Автономної Республіки, заступника голови Верховної Ради Азербайджанської Республіки. На проведеному в 1992 році в місті Нахчиван засновницькому з’їзді партії Ені Азербайджан Гейдар Алієв був вибраний головою партії.

Коли в травні-червні 1993 року в результаті крайнього загострення урядової кризи в країні виникла загроза громадянської війни і втрати незалежності, азербайджанський народ виступив з вимогою привести до влади Гейдара Алієва. Тодішні керівники Азербайджану вимушені були офіційно запросити Гейдара Алієва до Баку. 15 червня 1993 року Гейдар Алієв був вибраний головою Верховної Ради Азербайджану, а 24 липня — постановою Міллі Меджліса став здійснювати повноваження Президента Азербайджанської Республіки.

3 жовтня 1993 року в результаті всенародного голосування Гейдар Алієв був вибраний Президентом Азербайджанської Республіки. 11 жовтня 1998 року, набравши на виборах, проведених в умовах високої активності народу, 76,1 відсотка голосів, він знов був вибраний Президентом Азербайджанської Республіки. Гейдар Алієв, що дав згоду на висунення своєї кандидатури на тих, що проводяться 15 жовтня 2003 року президентських виборах, відмовився від участі у виборах у зв’язку з проблемами із здоров’ям.

Гейдар Алієв був удостоєний ряду міжнародних премій, звання почесного доктора університетів різних країн і інших високих почесних звань. Він був чотири рази нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки і багатьма медалями, двічі отримав звання Героя Соціалістичної Праці, був нагороджений орденами і медалями багатьох іноземних держав.

This entry was posted in Факти. Bookmark the permalink.