Пацієнт завжди прав

На ринку страхування з'явилася нова послуга: пацієнт, якого чекає операція, може застрахувати себе від можливих рисок і ускладнень в післяопераційний період. Декількома роками раніше така можливість — забезпечити себе від виплат на випадок лікарської помилки — була надана медикам. Але ні той ні інший вигляд страхування доки не користуються популярністю, на яку можна було б розраховувати.

Постачальник і споживач

Ймовірно, про ці послуги просто мало хто знає? Або вся справа в безмежній довірі пацієнта до лікаря і в той же час деякої фатальності: чому бути, того не минути? А може бути, страхування лікарів від помилок, а хворих — від небажаних наслідків лікування — і зовсім зайва міра? Адже в законі про охорону здоров'я чітко прописано так зване правило інформованої згоди пацієнта. Людину, яку чекає, наприклад, складна операція, лікарі попереджають про можливі наслідки. Погоджуючись або відмовляючись від медичного втручання, пацієнт ставить підпис в спеціальному документі. Таким чином, він попереджений, а лікар, у свою чергу, позбавлений від відповідальності за можливі ускладнення після правильно проведеної процедури. Теж свого роду страховка.

— Я лише за гарантії страховиків медикам і пацієнтам! — пояснює свою позицію заступник голови комітету Білоруської профспілки працівників охорони здоров'я В'ячеслав Граньков. — Сьогодні йдеться про медичній послузі, яку надають лікарі і медпрацівники. Вона має свої певні стандарти, алгоритми, прописані в протоколах діагностики, лікування. Це цивілізований підхід. Зараз пацієнт виступає в ролі споживача послуги. Тому і ту і іншу сторону потрібно забезпечити від можливих рисок. А вони, на жаль, є і завжди були. Навіть коли лікар все зробив правильно, 100–процентній гарантії, що пацієнт піде на поправку без проблем, не буде. Немає ідеальної медицини, тому що немає ідеальних пацієнтів.

Це все одно що дві подруги з однаковим розміром взуття куплять однакові чоботи однієї фирми–производителя. Лише одна в них «літатиме», а другий вже назавтра вони натруть мозолі на п'ятах. Так і в медицині. Кто–то після видалення апендициту через тиждень піде наприсідки, а в кого–то рана погано гоїтиметься, при тому що обоє операції проводив один хірург і з педантичною точністю. Різниця лише в тому, що чоботи без зайвих витрат можна обміняти в магазині. А ось на відновлення після операції з ускладненнями можуть знадобитися додаткові засоби.

— Саме для цього і розроблена така послуга, як страхування рисок оперативних втручань, — підтверджує провідний фахівець відділу розвитку страхування «Белгосстраха» Алла Максименко. — Страховий поліс — це свого роду фінансова підтримка пацієнта. В разі чого виплати по страховці він може витратити на відновлення після операції або додаткове лікування.

Не всім і кожному

Оскільки в країні щорік проводяться сотні тисяч операцій різної міри складності, в дверей страхових компаній, вірогідно, повинні вишиковуватися черги з тих, що бажають отримати фінансову допомогу, якщо лікування піде не так гладко, як хотілося б. Але при найближчому розгляді виявляється, що скористатися гарантіями страховиків можуть далеко не всі, хто лягає на операційний стіл. Наприклад, пацієнти, у кого потенційний ризик ускладнень набагато вищий: що перебувають на наркологічному, психоневрологічному, протитуберкульозному, шкірно-венерологічному, онкологічному обліку, ВІЧ–інфіцированниє, хворі СНІДОМ, а також інваліди I групи. Виправляти недоліки зовнішності під скальпелем пластичного хірурга і видаляти зуби теж припаде у прямому розумінні на свій страх і ризик.

— Хоча найчастіше страхові випадки і виплати по ним пов'язані саме із стоматологією, — признається Алла Максименко. — До стоматологів легко пред'явити претензії: роботу фахівця кожен здатний оцінити неозброєним оком. Але в даному випадку про компенсацію може йти мова, лише якщо застрахований лікар. Виплати по його страховці отримає постраждала особа — пацієнт.

Виходить отака взаємовигідна співпраця, коли клієнт в будь-якому разі прав, тобто у виграші, а постачальник послуги позбавлений від необхідності розплачуватися за помилки з власної кишені. Але чи не приведе це до того, що лікар, маючи гарантії страховиків, апріорі буде розслаблений, а пацієнт спочатку налаштований на гірше?

— Виключено, — упевнена Алла Максименко. — Тому що не може, наприклад, хірург поліклініки застрахувати сам себе. В ролі страхувальника зобов'язано виступати лише юридична особа — в даному випадку адміністрація поліклініки. А вона і так несе відповідальність за свої кадри.

— Адже ми говоримо не про халатність і недбалість лікарів — це взагалі професійні злочини, які практично виключені, — згоден В'ячеслав Граньков. — Просто в медичній практиці немало випадків, коли лікування проведене правильно, проте виникли непередбачені обставини, які і привели до ускладнень. Або, буває, хвороба протікає атиповий або скритно, насилу піддається діагностиці. Тобто дії медиків не є, по суті, причиною або першопричиною ускладнень, але пацієнти пред'являють претензії саме до них. Тому ми навіть піднімали питання про обов'язкове страхування лікарів. Але доки право страхувати своїх працівників залишається добровільним, причому лише за позабюджетні засоби.

Що ж до нас з вами, потенційних споживачів медичних послуг, то раніше непорушне правило «від хвороби ніхто не застрахований», як бачите, вже не так однозначно.

Довідка «СБ»

Мінімальна сума, на яку можна застрахувати себе від риски ускладнень після операції, — 1 тисяча євро. Внесок при цьому складе 33 євро. Термін дії полісу — 1 місяць. Виплата компенсації гарантована, якщо ускладнення (кровотеча, інфікування, інша патологія, пов'язана з операцією) виникли в ранній післяопераційний період — до 10 днів включно.

«Є питання»

Фото: Віталій ГИЛЬ

Є така професія — «пацієнт»

Сам собі ескулап

На всяк випадок. Страховий

Довгий долар

Ліки не мають бути горше хворобі

Опубліковано у Поспішай дізнатись першим. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.