У Узбекистані створені нові умови для подальшого незалежного розвитку цивільних інститутів, соціального партнерства між ННО і органами державної влади і управління, активної участі ННО в реалізації соціальних програм на місцях, в ухваленні значимих рішень у сфері державного і суспільного будівництва.
Про це говорили вітчизняні і іноземні експерти в ході міжнародної конференції прошедшей в Узбекистані. Головним імпульсом для подальшого незалежного розвитку цивільних інститутів в республіці експертне співтовариство назвало Концепцію подальшого поглиблення демократичних реформ і формування цивільного суспільства в країні, запропоновану Президентом Узбекистану на спільному засіданні палат парламенту 12 листопада поточного року.
У роботі форуму взяли участь експерти із США, Великобританії, Німеччини, Японії, Італії, Сінгапуру і України, представники міжнародних організацій і дипломатичних місій в Ташкенті, а також члени Сенату і депутати Законодавчої палати Олій Мажліса, представники цивільних інститутів Узбекистану.
Як відзначив президент суспільства Німеччина-Узбекистан (Німеччина) В.Шрайбер, махалля – це унікальний і єдиний у своєму роді інститут, який знаходиться у вас в Узбекистані. За допомогою махалли відбувається вираження думок, бажань, інтересів народу. Вона є своєрідним голосом людей. На мій погляд, махалля є першим рівнем переходу до цивільного суспільства. Після виступу вашого президента з’явиться новий потужний імпульс в розвитку цивільного суспільства, все більше посилюватиметься роль махалли, політичних партій в даному розвитку.
Одне з найважливіших завдань, поставлених в Концепції, знаходиться в розділі Формування і розвиток інститутів цивільного суспільства — це ухвалення закону Про соціальне партнерство, законодавчі ініціативи по перетворенню махалли на центр адресної соціальної підтримки населення, розвитку приватного підприємництва і родинного бізнесу, а також подальше розширення її функцій в системі суспільного контролю за діяльністю органів державного управління, — розповів директор Центру досліджень проблем цивільного суспільства (Україна) В.Кулік. Це поважно, оскільки потенціал махалли як інститут узбецького цивільного суспільства ще до кінця не реалізований. Ці ініціативи приведуть до якісної зміни узбецького суспільства. Також необхідно відзначити ті закони, які направлені на підтримку і розвиток цивільного суспільства. Розвиток внутрішнього грантодательства, коли держава виступає спонсором соціально значимих проектів, є позитивним прикладом. У багатьох країнах на пострадянському просторі головним грантодавачем є західні добродійні фонди. Це добре, і ніхто не виступає проти їх допомоги. Але держава має бути головним гравцем на цій арені. Без внутрішнього грантодавача неможливий розвиток ефективно і що стабільно працюють, не відторгають державу цивільних інститутів. Якщо немає політичної волі держави в підтримці і розвитку національних цивільних інститутів, то в цивільному суспільстві відбувається деформація, і воно сприймає державу як ворога. Це приклад Грузії, України, Киргизстана, що для Узбекистану є не прийнятним, — сказав експерт.
На думку доктора політичних наук університету Канзас (США) М.Омелічевой якщо говорити про суспільний контроль, така транспарентность дуже важлива не лише для Узбекистану. Якщо органи влади, особливо на місцях, будуть під суспільним контролем, буде облік всіх ініціатив, дискусій, будуть відомі ініціатори рішень, що приймаються, протоколи стануть надбанням громадськості, можна буде взнати хто за що проголосував, особливо у вирішенні фінансових питань – це буде тим елементом злагодженості, ефективною зброєю в боротьбі особливо з корупцією. Суспільний контроль в Узбекистані дасть можливість народові мати важелі контролю над владою, і тоді у громадян з’явиться зацікавленість, буде посилення цивільного суспільства, будуть створені додаткові умови для активізації цивільних позицій населення.
Важливість суспільного контролю стала однією з головних тим, на якій було акцентовано увагу експертного співтовариства.
Кажучи про суспільний контроль, слід зазначити, що така форма працює, практикується в багатьох країнах, зокрема в Болгарії і дозволяє зробити уряд відкритішим, закріплює права на ознайомлення з будь-якими протоколами засідань державних структур з метою обгрунтування ухвалення того або іншого рішення, — підкреслив експерт Кембріджського форуму по Центральній Азії (Великобританія) С.Вараджаков. Звичайно, транспарентность уряду не передбачає можливість діставання доступу до будь-якої інформації, зокрема існує категорія секретної інформації, доступ до якої обмежений. Транспарентность держави служить здійсненню ефективного суспільного контролю оскільки якщо суспільство не в курсі того, що відбувається, воно не може приймати правильне рішення. Суспільний контроль працюватиме лише у тому випадку, коли представники різних ННО обізнані про діяльність уряду і мають доступ до нього. У цьому процесі важливу роль грають ЗМІ, які покликані інформувати широку громадськість про зміни, що відбуваються, в уряді і державі. Соціальне партнерство також є одним з аспектів розвитку цивільного суспільства. Слід зазначити, що громадські організації повинні брати участь в реалізації соціальних програм на місцях, а також в ухваленні значимих рішень, — сказав представник Великобританії.
Як відзначив глава представництва фонду ім. Ф.Еберта в Узбекистані В.Лаппінс, важливість суспільної дискусії про діяльність органів державної влади, тобто про роботу парламенту, уряду, органів державного управління, яка ведеться в засобах масової інформації і в самому суспільстві — це ознака демократичної держави. Завдяки такій прилюдній дискусії дії держави стають прозорими. Прилюдна дискусія заставляє уряд і парламент детально обгрунтовувати рішення, що приймаються ними, і рекламувати їх, аби отримати згоду громадян. Проводячи обговорення політично значимих законопроектів, парламент також проводить прилюдні слухання. На такі слухання запрошуються як експерти-професіонали, так і представники зацікавлених інститутів цивільного суспільства.