Вчора в Придністров’ї відбулися парламентські вибори. Їх результат був вирішений наперед владі невизнаної республіки заздалегідь поклопоталися, аби там не залишилася жодної серйозної опозиційної сили. Тепер відновлення повноцінних переговорів по врегулюванню придністровського конфлікту залежить не від розкладу сил в Тирасполі, а від того, чи з’явиться в Молдавії правляча коаліція. Кремль, який, за даними ‘, зацікавлений у вирішенні проблеми Придністров’я до 2012 року, взявся допомогти Кишиневу отримати працездатний уряд. Поки, втім, безуспішно.
Придністров’я визначається
Голосування в невизнаній Придністровській молдавській республіці (ПМР) завжди відрізнялося високою дисципліною. Так сталося і вчора: населення, що надихнуло агітацією, слухняно прийшло на вибіркові ділянки в кількості, достатній для того, щоб вибори відбулися. Особистим прикладом політичної свідомості на співгромадян впливав і президент ПМР Ігор Смирнов, беззмінно очолюючий регіон вже 20 років. Проголосувавши, він повідомив, що віддав голос за народ і його майбутнє. Зрозуміло, світле.
Наша держава розвивається за законами демократії, тому у нашого народу є не лише сьогодення, але і майбутнє, заявив придністровський лідер. Він нагадав, що в Придністров’ї статус офіційного належить трьом мовам російському, молдавському і українському, громадянам дозволено мати подвійне громадянство, а також законодавчо закріплено вільне волевиявлення і участь народу в управлінні державою. Все це в країні існує не для того, щоб Захід або Європа порахували, що ми правильні. У цьому поміщено розуміння, що людина головне в державі, уклав президент, не уточнюючи, яку людину він має на увазі.
В ході виборів, що відбулися, мають бути вибраний 43 депутати. На мандати ж претендує втричі більше 120 чоловік. Частину з них підтримали партії, що існували в республіці, головним чином партія Оновлення. Ще рік тому вона була в жорсткій опозиції президентові Смирнову, а її лідер Євгеній Шевчук, що займав пост спікера парламенту, критикував владу за авторитарний стиль керівництва, нецільове витрачання засобів за вжиток російського газу (борг ПМР Газпрому давно перевалив за $2 млрд). Але за півтора роки до нинішніх виборів придністровський лідер почав підготовку до того, аби новий парламент був максимально лояльний виконавчій владі. Пана Шевчука відправили у відставку спочатку з посади спікера, а потім і з поста лідера Оновлення. Анатолій Камінський, що змінив його, швидко порозумівся з президентом.
Євгеній Шевчук звинуватив власті в корупції, кумові і сімейності і пішов на вибори поодинці. Він сповна може попасти до парламенту, хоча вчора прибічники пана Шевчука скаржилися ‘, що на всіх вибіркових ділянках його округу чергували співробітники держбезпеки, що вимагали забезпечити їх присутність при підрахунку голосів.
Так або інакше, але вже зараз можна сказати, що новий склад придністровського парламенту, навіть якщо в нім і виявиться опозиціонер Шевчук, особливо не докучатиме Ігорю Смирнову.
Москва вичікує
Російські власті останнім часом виражають незадоволеність діями Ігоря Смирнова, який не лише навідріз відмовляється платити за російський газ, але і не дуже зрозуміло для Москви витрачає фінансову допомогу, що направляється в республіку, з Росії. Цього літа РФ навіть припинила переклад до Тирасполя засобів, що призначалися для виплати посібників придністровським пенсіонерам. Приводом для такого вирішення сталі підозріння в махінаціях з цими грошима.
Немає в Москви ілюзій і щодо демократичності придністровського режиму. В усякому разі, глава комітету Держдуми у справах СНД Олексій Островський висловлюється на адресу тирасполських властей украй жорстко. Ситуація в ПМР, що склалася в першу чергу завдяки Смирнову, противоречит інтересам придністровського народу. Але не противоречит інтересам Смирнова і його сім’ї. Керівництво РФ повинне послідовно давити на Смирнова, з тим аби гармонізувалося не лише закони ПМР і Росії, але і практика їх вживання, заявив пан Островський ‘. Майбутнє у народу Придністров’я може бути лише тоді, коли там відкрито звучатимуть крапки зір, відмінний від точки зору Смирнова. А доки там відбуватимуться процеси, що перешкоджають і розвитку республіки, і врегулюванню проблеми, при якій ПМР, будучи частиною Молдавії, залишається невизнаною, через що там падає якість життя і спостерігається колосальний відтік населення. На території, де залишаються лише пенсіонери і діти, неможливий розвиток економіки.
Поки, втім, Москва не квапиться робити активні дії на придністровському напрямі. Хоча джерела ‘, близькі до переговорного процесу, говорять про зростаючу зацікавленість Кремля в тому, аби врегулювати це питання до президентських виборів в Росії в 2012 році. В цьому випадку президент Дмитро Медведев отримав би лаври миротворця, вирішивши конфлікт 20-річної давності.
Проте для реалізації такого сценарію, відзначає співбесідник ‘ на Старій площі, необхідно, аби в Молдавії з’явилася правляча коаліція, здатна вибрати президента і сформувати уряд. Ми чекаємо появи дієздатної і розумної коаліції, аби реально оцінити ситуацію, у тому числі довкола Придністров’я, говорить високопоставлений російський парламентер і додає: Такою коаліцією міг би стати союз комуністів і демократів. Але за умови, що вони перестануть один одному доводити, хто переміг, а хто програв, а подумають про майбутнє країни.
Підтримка Росією саме такий альянсу може пояснюватися тим, що в 2008-2009 роках Москва фактично погоджувала план возз’єднання Молдавії з комуністами, що правили в ту пору. Він серед іншого передбачає міжнародне закріплення вічного нейтралітету республіки, що гарантує, що вона ніколи не вступить в НАТО, і особливий статус Придністров’я.
Молдавія радиться
Підтвердженням бажання Москви щільно зайнятися питанням Придністров’я став недавній візит до Кишинева керівника адміністрації президента РФ Сергія Наришкина. Він зустрівся з лідером комуністів Володимиром Вороніним і главою Демпартії Маріаном Лупу. Поки, правда, ці переговори не привели до створення коаліції між ними.
Всього до парламенту Молдавії за підсумками прошедших 28 листопада виборів прошли чотири партії Комуністична (42 місця), Ліберально-демократична (32), Демократична (15) і Ліберальна (12). Для обрання президента необхідно 61 голос. Але такої більшості немає ні у кого. Ліберали і ліберал-демократи, промовці проти альянсу з комуністами, намагаються домовитися про потрійний союз з демократами. Але і в такому складі вони будуть безсилі вибрати главу держави на трьох в цих партій буде лише 59 голосів.
Просувний Росією альянс демократів з комуністами також не матиме для цього достатньої кількості голосів (в разі об’єднання у них буде лише 57 мандатів). Втім, вчора співбесідники ‘ в Компартії завірили, що знайти чотири голоси на стороні не складе труднощів. На це ж розраховують і в Москві. В рядах останніх двох партій є прагматичні і свідомі люди. Вони можуть проголосувати за президента, висунутого Компартією і демократами, запевняє російське дипломатичне джерело ‘, що займається молдавським напрямом. Раніше про свої претензії на посаду голови держави неодноразово заявляв Маріан Лупу. І комуністи, за деякими даними, готові задовольнити його амбіції.
В розпал переговорів про конфігурацію майбутньої коаліції молдавський конституційний суд задовольнив клопотання Компартії про перерахунок голосів. Про його результати повинно бути оголошено вже в середу. І не виключено, що у результаті кількість прибічників, яких комуністам належить шукати в рядах інших партій, може зменшитися.
Разом з Росією активність в Молдавії проявляє і ЄС. У минулу п’ятницю в Кишиневі побував глава Європарламенту Їжаки Бузек. Лідер ліберал-демократів прем’єр Влад Філат прокоментував його приїзд так: Євросоюз бажає, аби в Молдові були продовжені реформи, початі в 2009 році. Розуміти цю фразу слід так: ЄС сподівається, що Альянс за європейську інтеграцію, що правив в республіці, в який до виборів входили ліберал-демократи, ліберали і демократи, буде відтворений. Чий вплив російське або західне виявиться сильнішим, стане ясне вже скоро.
Володимир Соловьев; Олександр Лебедев, Кишинів
