Про дебюрократизации
Думаю, що деякі чиновники на роботу ходять для того, щоб з колегами поспілкуватися, чашку чая–кофе випити та в соціальних мережах «повисіти». Після закінчення ж трудового дня вирушають додому з почуттям виконаного обов’язку. Хоча замість реальної роботи, буває, займаються імітацією кипучої діяльності, коли головне — папірець, галочка в звіті. А конкретна людина з його бідами і проблемами, які чиновникові треба вирішувати, лише непотрібна перешкода.
До недавнього часу в селищі Калінінський Краснопольського району місцеві жителі з ранку займали чергу до. двом колодязям. Кожен прагнув набрати перше відро. Тому як в другому, третьому вода була вже не очень–то придатною для пиття. Люди неодноразово зверталися в райвиконком з проханням почистити їм колодязі. У відповідь чули обіцянки про швидкий разруливании їх проблеми. На тому все і закінчувалося. Дріб’язкове питання, що не вимагає ні великих грошей, ні схвалення сесії рай– або облвиконкому, не могло вирішитися. 5 років. Жителі Калінінського, не витримавши канителі, сходили на прийом в Комітет держконтролю Могильовської області. Колодязі були почищені того ж дня! Виходить, відповідальні працівники не можуть самостійно набрати необхідне для якісної роботи прискорення?
Не лише в Комітет держконтролю звертаються люди по допомогу. Багато хто пише в редакцію нашої газети. Ось лише один приклад. Жителі одного з будинків по вулиці Гагаріна в Могильові скаржаться на тривалий ремонт даху. Мовляв, роботи почалися у вересні, а кінця не видно. Із-за нерозторопності ремонтників ряд квартир залило осінніми дощами. З міськвиконкому ж, куди писали, дзвонили і ходили громадяни, прийшов лист. У нім сказано: «.за неприйняття своєчасних заходів по ремонту крівлі винні особи притягнені до відповідальності». Та від такої відповіді людям ні холодно ні жарко. Як і раніше в квартирах дискомфорт. І ще одна фраза з офіційної відповіді про те, що «про завершення робіт буде повідомлено додатково», ніяк не гріє. До речі, поки люди писали лист в газету, постраждала ще одна квартира. Яким чином відшкодовуватиметься збиток, жителям нещасливого будинку доки ніхто так і не сказав.
Схоже, тривалі ремонти дахів — це хвороба для нашого обласного центру. Коли в Могильові «пряму лінію» проводив голова КГК Зенон Ламати, пролунав схожий за змістом дзвінок. Що проживають в будинку на Дніпровському бульварі поскаржилися: у них ремонт даху почався 4 серпня. І кінця не видно. В результаті, коли йшли дощі, людям доводилося з парасольками входити в під’їзди. Плюс до цього залило розетки і вимикачі: небезпечно включати світло і користуватися електроприладами.
Бувають дні, коли телефон нашого корпункту буквально розжарюється від дзвінків. Співбесідники на іншому кінці дроту розповідають про свої проблеми. По суті, дрібних, але не вирішуваних місяцями і навіть роками. Кожного разу, поклавши трубку, ставлю собі одне і те ж питання: «Хто ж винен, що людині, що звертається за допомогою, на ділі приділяється не настільки багато уваги, як на словах?» Роздумував про це, перечитуючи днями Маяковського, який багато десятків років назад заявив, що «вовком би вигриз бюрократизм».
Так, слово «дебюрократизация» сьогодні міцно увійшло до нашого лексикону. Чиновники рапортують про досягнення. Але громадяни незрідка ще стримані в оцінках їх роботи. У чому причина? «Люди вимушені звертатися до Президента з самими елементарними проханнями: врегулювати побутову земельну суперечку, допомогти прибрати присадибну ділянку, пустити автобусний маршрут і так далі, — звертав увагу на витоки проблеми Президент в своїй доповіді четвертому Всебелорусському народному зібранню. — Мене тут більш всього хвилює те, що людина не може вирішити на місцевому рівні навіть такі дріб’язкові питання, яких і возникать–то не повинне. Робота з людьми, уважне відношення до їх потреб навіть важливіше, ніж виконання економічних показників».
Проста і зрозуміла формула. Логічне керівництво до дії.
Автор публікації: Павло МІНЧЕНКО
