У Узбекистані вітчизняні і іноземні експерти обговорили питання подальшого поглиблення демократичних реформ в Узбекистані через реалізацію концепції переходу від сильної держави до сильного цивільного суспільства.
Захід став хорошою можливістю для фахівців обмінятися думками про хід демократичних реформ в Узбекистані, перспективах реалізації Концепції подальшого поглиблення демократичних реформ і формування цивільного суспільства в країні, запропонованій президентом І.Карімовим на спільному засіданні палат парламенту 12 листопада 2010 року.
У роботі форуму взяли участь експерти із США, Великобританії, Німеччини, Японії, Італії, Сінгапуру і України, представники міжнародних організацій і дипломатичних місій в Ташкенті, а також члени Сенату і депутати Законодавчої палати Олій Мажліса, представники цивільних інститутів Узбекистану.
Як відзначали учасники, реформи в Узбекистані характеризуються поэтапностью, системністю і послідовністю перетворень, що проводяться, взаємозв’язаною і взаємообумовленістю змін в економічній, політичній, гуманітарній і інших сферах. Пропозиції Президента Узбекистану Ісламу Карімова по подальшому поглибленню демократичних реформ і формуванню цивільного суспільства ознаменують новий етап в демократичному розвитку країни, сприятимуть її входу до числа розвинених демократичних держав світу.
Велику увагу експерти приділили якості і ефективності реформ, що проводяться в Узбекистані. За словами представника Германо-узбекского суспільства дружби, колишнього заступника директора академії Deutshe Welle Ф.Лемке, демократичні і економічні реформи, здійснювані в Узбекистані під керівництвом Ісламу Карімова, безпосередньо пов’язані з розвитком цивільного суспільства. Всі перетворення свідчать про демократизацію країни в цілому. Це не лише політика глави держави, але і політика, підтримувана народом. Звичайно, важливу роль в цьому грає ухвалення відповідних законів, але все таки головна роль відводиться широкій громадськості.
Час довів, що Узбекистан вибрав правильну дорогу побудови демократичної держави, — відзначив старший науковий співробітник Інституту політичних досліджень при Національному університеті Сінгапуру Лі Юнг Юнг. Ваша країна, що упевнено йде по шляху побудови сильного цивільного суспільства, за останні роки досягла в цьому колосальних позитивних результатів. Кожного разу, приїжджаючи до Узбекистану, я ще раз переконуюся в послідовності реформ, що проводяться в цілях забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян. Ця послідовність, поэтапность, взаємопов’язала демократичних перетворень в різних сферах життя держави і суспільства особливо гідні уваги.
У свою чергу директор Центру досліджень проблем цивільного суспільства (Україна) В.Кулік, говорив про те, що по-перше, коли ми говоримо про реформи в Узбекистані, хотілося б відзначити, що відмову від шокової терапії і вибір власної моделі розвитку — поетапне і послідовне проведення реформ, був найправильнішою дорогою становлення молодої незалежної держави.
Демократичний процес розвитку в Узбекистані можна умовно розділити на два періоди. Це з 1991 року по 2000 роки – етап, коли вирішувалися питання становлення і збереження державності незалежного Узбекистану в тих непростих умовах безпеки в регіоні, маючи зважаючи на ситуацію в Афганістані і Таджикистані, безлади в сусідній Киргизії, створювалися сучасні структури забезпечення безпеки, закладалися економічні і соціальні і інші основи незалежної держави. З 2000 року починається етап формування стійкої системи демократичного розвитку Узбекистану. Концепція, яка озвучена в листопаді цього року І.Карімовим дає новий імпульс для розвитку демократичних інститутів, створює стійку платформу багатопартійності, подальшому підвищенню ролі громадських організацій, одним словом підніме на якісно новий рівень хід реформ.
Координатор проектів ОБСЄ в Узбекистані І.Венцель підкреслив поетапну роботу, що проводиться в республіці по розвитку демократії. Спостерігаючи за демократичними реформами в Узбекистані, слід зазначити, що щороку ми бачимо позитивні зміни в житті держави і суспільства. Так, постійно посилюється роль парламенту Узбекистану. Все це відбувається ні відразу, а в цьому напрямі ведеться постійна, копітка робота, — сказав експерт.
Відзначимо, що широкий резонанс в експертного співтовариства викликали нові ініціативи, озвучені Президентом Узбекистану. Як підкреслила, доктор політичних наук університету Канзас (США) М.Омелічева, останні ініціативи президента Узбекистану заслуговують на особливу увагу. Зокрема, пропозиції по подальшому реформуванню виконавчої влади, поступово, приведе ще до більшого балансу в розподілі сили, що більш відповідає західним ліберальним демократичним стандартам влади.
На думку експерта Кембріджського форуму по Центральній Азії (Великобританія) С.Вараджакова, виступ Президента Узбекистану знаменний тим, що в нім були озвучені найбільш значимі аспекти подальшого розвитку всіх сфер життя суспільства. Зокрема, це реформи в судово-правовій, соціально-економічній сферах, а також подальший розвиток інститутів цивільного суспільства, які дістали значимий резонанс серед народу Узбекистану і підвищили політичний рейтинг вашої країни на міжнародній арені. Ці реформи свідчать про демократизацію країни і показують готовність широкої громадськості і уряду до проведення дебатів і ефективної взаємодії. Концепція також стане своєрідною стимул-реакцією для іноземних інвесторів, що бажають працювати в Узбекистані.
Модель реформ, вибрана Узбекистаном, може бути застосована і в інших країнах, — підкреслив директор представництва НДІ в Узбекистані (США) К.Плексико. Виступ президента на спільному засіданні обох палат парламенту, я вважаю важливим чинником для подальшого розвитку вашої країни в реалізації принципу переходу від сильної держави до сильного цивільного суспільства. Слідує детальніше вивчати і ширше поширювати досвід цієї країни в області демократизації.
