HomeBiz Blog

Роздуми по приводу

«Мундіаль» по-російськи

У Цюріху 2 грудня президент ФІФА Зепп Блаттер оголосив про те, що чемпіонат світу по футболу 2018 років пройдет в нашій країні. Факт унікальний: за всю історію «мундиалей», які проходят раз в чотириріччя починаючи з 1930 року (виключаючи 1942 і 1946 років, коли світу було не до футболу), цей турнір жодного разу не приймали країни Східної Європи взагалі, а вже СРСР і Росія тим більше.

Отже гордість і радість росіян сповна виправдані. Ми змогли перемогти в умовах найсерйознішої конкуренції з боку сповна благополучних у футбольному сенсі Іспанії-Португалії і Бельгії-Голландії. Росія обійшла «на повороті» саму родоначальницю футболу – Англію!

Через вісім років кращі футболісти планети демонструватимуть своє мистецтво саме на наших стадіонах. Багато кого з яких доки немає навіть в проекті.

Зрозуміло, що організація такого найбільшого форуму включає далеко не лише зведення стадіонів. Сайт vesti.ru цитує Володимира Путіна, який оцінив загальні витрати в 300 мільярдів рублів (для порівняння: сочинська «біла» Олімпіада обійдеться приблизно в 1 трильйон). Зате потім, як довірливих любителів шахів з Васюков переконував Остап Бендер, грошей просто буде нікуди дівати. Втім, держава не має наміру витрачатися наодинці: прем’єр призвав бізнес не соромитися в інвестиціях благої справи. Ці слова мали і сповна конкретну адресу. «Я не виключаю, що пан Абрамович може взяти участь в одному з таких проектів, — відзначив Путін на прес-конференції 3 грудня. — Хай розщедриться трішки, нічого страшного, не убуде. У нього багато грошей».

І все-таки на суб’єктивний погляд автора головним придбанням Росії від цюріхської перемоги стануть сотні новеньких, хоча і куди скромніших, тренувальних полів, які доведеться улаштувати по всій країні. Саме на них відточуватимуть свою майстерність майбутні Яшини, Стрельцови, Черенкови. І тоді, хтозна, може бути мільйони їх однолітків звернуться лицем до спорту, що врешті-решт дозволить нашій країні виростити дійсно здорове покоління.

Футбол «не по кишені»

На питання про те, яка буде вартість квитка на ЧМ-2018, відповів глава спорткомитета «МосЦентрСпорт» Олег Башилов. За його оцінкою, вона складе 35-80 тисяч рублів. «На нашу думку, такі ціни не є завищеними і не перешкодять уболівальникові встигнути їх заробити. Адже попасти на чемпіонат світу мріють люди зі всього світла, і конкурс на один квиток складає порядка 3 тисячі чоловік на одне місце. До того ж, рубель з кожним роком із-за інфляції втрачає більше 10%», — цитує Башилова «Чемпіонат.ру». Передбачається, що продаж квитків почнеться вже в 2011 році.

Олег ЄВЛАМПІЇВ  infonepsite [dot] com

На порядку денному – три основні питання: Незалежність і Перший президент, Казахстан і сучасний світ, Сучасний Казахстан: історія, історіографія, джерела

АСТАНА. 9 грудня. КАЗІНФОРМ /Жанна Коркитова/

Сьогодні в Астане почалася дводенна науково-практична конференція на тему Годи творення і пріоритети національної історіографії, на яку з’їхалися видні учені-історики зі всього Казахстану.

Організатор заходу – Інститут історії держави – проводить подібну конференцію щорік напередодні Дня незалежності Республіки Казахстану.

На порядку денному – три основні питання: Незалежність і Перший президент, Казахстан і сучасний світ, Сучасний Казахстан: історія, історіографія, джерела.

Учасники конференції – учені-історики Казахстану, політологи, соціологи, представники громадських організацій і викладачі столичних вузів – в ході виступів розглядають етапи зміцнення незалежності Казахстану, роль Президента в його становленні.

Ті, що виступали піддали науковому аналізу вчора і сьогодні сучасного Казахстану, створення новітньої історії країни, тенденції і перспективи внутрішньополітичного розвитку і висловили прогнози відносно подальшої поступальної ходи країни по шляху незалежності.

В ході конференції була презентована енциклопедія Чокан Валіханов, написана доктором історичних наук Кадиржаном Абуовим. За словами автора, в ній вперше зроблена спроба зібрати і систематизувати відомі сьогодні відомості про життя і діяльність великого ученого-просвітителя, мандрівника і дослідника Ш.Валіханова. Видання містить великий об’єм анотованої інформації про праці ученого, які приведені в книзі.

—-

У архівну справу упроваджуються нові інформаційні технології – Е. Жусупов

АСТАНА. 9 грудня. КАЗІНФОРМ /Мурат Жакєєв/

У Астане, в Національному архіві Казахстану прошла науково-практична конференція Життя електронних документів.

Основною темою обговорення стали питання нормативно-правової бази електронного документообігу і архівів, технології цифрового мікрофільмування, впровадження останніх досягнень в розробці програм і виробництві устаткування.

Актуальність конференції, за словами організаторів, полягає в тому, що сьогодні спостерігається небувалий підйом комплексної комп’ютеризації у всіх галузях економіки, культури і соціальної сфери. Первинна роль в цьому питанні, як повідомив журналістів начальник управління архівів і документації Комітету інформації і архівів Мінзв’язку і інформації РК Ермек Жусупов, відводиться побудові і впровадженню автоматизованого документообігу і діловодства. Зв’язано це з тим, що величезна кількість інформації як і раніше залишається на папері.

Час зараз таке, що ті методи і способи зберігання документів, які ми здійснювали раніше, вже застаріли. У зв’язку з цим ми упроваджуємо в архівну справу нові інформаційні технології, які сприятимуть тому, що процес пошуку необхідної інформації прискориться, – сказав Е. Жусупов.

У роботі конференції взяли участь представники державних органів і компаній у сфері інформаційних технологій, працівники відомчих архівів, а також керівники архівних установ республіки.

Мета заходу – обговорення теорії і практики вживання інформаційних технологій в архівній справі.