В рамках минулої в Узбекистані міжнародної конференції з питань подальшого поглиблення демократичних реформ в Узбекистані, міжнародні експерти акцентували увагу на успіхах республіки в проведенні судово-правових і економічних реформ.
У роботі форуму взяли участь експерти із США, Великобританії, Німеччини, Японії, Італії, Сінгапуру і України, представники міжнародних організацій і дипломатичних місій в Ташкенті, а також члени Сенату і депутати Законодавчої палати Олій Мажліса, представники цивільних інститутів Узбекистану.
Зокрема, доктор політичних наук університету Канзас (США) М.Омелічева відзначила важливість ініціатив президента Узбекистану в області кримінально-виконавчого права.
Відомо, що Узбекистан відмінив страту. Факт того, що вищу міру покарання — довічний висновок в Узбекистані застосовують лише до двох видів злочинів, свідчить про те, що в країні найменш криміналізований кодекс в порівнянні з більшістю пострадянських держав. Це збалансованіший підхід. Наприклад, в США до цих пір використовують страту, в англо-саксонской системі за кожен склад злочину визначається окрема міра покарання. Але людина стільки не живе, на який термін його засуджують в США і Великобританії. Або, наприклад, в Росії, там набагато більше, в порівнянні з Узбекистаном, складів злочинів, за які дають довічний висновок. Я вважаю великим плюсом те, що в Узбекистані збираються прийняти законодавство, регулююче оперативно-розшукову діяльність, оскільки на рівні оперативно-розшукової діяльності зазвичай буває багато порушень в області прав людини, тому законодавство, про яке говорив президент, необхідне, — сказала експерт.
Кажучи про економіку у вашій країні, хотілося б відзначити правильність вибраної дороги, яка дозволила навіть в найважчі для всього світу часи, — під час світової фінансової кризи зберігати високі темпи розвитку економіки, — підкреслив експерт Кембріджського форуму по Центральній Азії (Великобританія) С.Вараджаков.
Постійне зростання ВВП свідчить про реалізацію своєчасних реформ, зокрема особливе значення в цьому процесі має увагу, яка виявляється розвитку підприємництва. Всі успіхи в економічних реформах свідчать про те, що цією сферою у вашій країні займаються люди, що знають свою справу і прагнучі до процвітання держави в цілому, — відзначив С.Вараджаков.
За словами представника суспільства дружби Німеччина-Узбекистан Френка Лемке, світова фінансово-економічна криза завдала величезного збитку економіці багатьох країн, у тому числі і Німеччині. У таких складних умовах у вашій країні зростання ВВП в 2009 році склало 8,1%, що яскраво свідчить про результативність послідовних економічних реформ, що проводяться в Узбекистані.
Відзначимо, що за підсумками минулої конференції зарубіжні експерти запропонували ряд своїх конструктивних пропозицій, направлених на розвиток співпраці між різними міжнародними і вітчизняними організаціями.
Так, координатор проектів ОБСЄ в Узбекистані І.Венцель сказав, що ОБСЄ могла б розробити і реалізувати з Інститутом по вивченню цивільного суспільства проект, розрахований на 2011-2012 роки і направлений на вирішення завдань, викладених в Концепції по подальшому поглибленню демократичних реформ і формування цивільного суспільства (ІЇГО) в країні.
Професор Університету Канзас (США) М.Омелічева підкреслила, що про полягання цивільного суспільства в Узбекистані публікують доповіді в основному різні правозахисні організації або окремі експерти, яких наймають ЮСАЇД і інші міжнародні організації. Але ці питання мають бути пріоритетом в діяльності ІЇГО, який повинен регулярно публікувати звіти про полягання цивільного суспільства в Узбекистані. Ми могли б реалізувати спільний з ІЇГО проект в цьому напрямі, розробити і упровадити в Узбекистані адаптовану методику оцінки цивільних інститутів на основі різних індикаторів, а також соціальних досліджень. Крім того, ми могли б проводити різні спільні семінари в Узбекистані і США по питаннях розвитку цивільного суспільства у вашій країні.
У свою чергу директор Центру досліджень проблем цивільного суспільства (Україна) В.Кулік підкреслив, що Узбекистан має багатий досвід у сфері формування цивільного суспільства, який буде корисний також і іншим країнам СНД, у тому числі і Україні.
Зокрема, у вас в ході реформ особлива увага приділяється питанням готовності населення, цивільних інститутів країни сприймати і реалізувати завдання чергового етапу реформ, рівню їх політичної і правової культури. На жаль, в Україні ми мали зворотний ефект, коли в 2004 році форсовано перейшли від президентської до парламентської республіки. Але час показав, що це був неправильний крок, що не враховував реальні політичні процеси в країні. Тепер, після недавнього вирішення Конституційного суду України, ми назад повернулися до конституції країни зразка 1996 років, тобто до сильної президентської республіки. В зв’язку з цим ми могли б спільно з ІЇГО організувати щорічні узбецько-українські семінари з питань формування цивільного суспільства, організувати спільні публікації в зарубіжних наукових журналах і ЗМІ.
